Свінг
Свінгові танці увійшли в моду в 20-х роках 20 ст. разом із музикою в стилі свінг, однак своїми коренями вони завдячують танцям американців африканського походження, що танцювалися на плантація США ще в 19 ст. Помилково вважається, що для цих танців характерний високий темп та швидка робота ніг, але насправді вони охоплюють майже усі музичні темпи. Так, блюз виконують у темп вд 50 ударів на хвилину, а шег, бальбоа та лінді хоп іноді сягають темпу у 320 та більше ударів. В 20-х роках з'явилися також різновиди, популярні серед білого населення Сполучених Штатів: чарльстон, бальбоа, іст-кост свінг. Тридцяті роки стали свідками буму лінді хопу, одного з найрізноманітніших танців. Він виконується під майже будь-яку за темпом свінгову музику, але слави набрав за швидке енергійне виконання та введення у малюнок танцю акробатичних елементів. Свінгових танцюристів називали в США джітербагерами (від jitter bug - жуки, що смикаються). Під впливом американського свінгу з початком рок-н-рольної ери в Європі склалися свої свінгові стилі танцю - бугі-вугі, джайв, акробатичний рок-н-рол. У сучасній Америці набув популярності вест-кост свінг.
Свінгові танці, наразі переживають другий період популярності, число любителів танцю перевищує кілька мільйонів. У масовій культурі свінгові танці часто ставляться як сценічні й використовуються в кіно та на телебаченні.
Немає коментарів:
Дописати коментар